Історія органічної родини Марченків

Початок

Виро­щу­ва­ти ово­чі ми з дру­жи­ною поча­ли в 1999 році. Тіль­ки одру­жи­ли­ся, хоті­ло­ся бага­то чого, а гро­шей не виста­ча­ло. Сві­тла­на пра­цю­ва­ла вчи­те­лем і отри­му­ва­ла 130 грн., а я пра­цю­вав теле­фо­ні­стом на місце­вій АТС і заро­бляв при­бли­зно 150 грн. Якось так вийшло, що вирі­ши­ли зайня­тись ово­чів­ни­цтвом. Наса­ди­ли огір­ків, помі­до­рів, ран­ньої капу­сти і отри­ма­ли непо­га­ну при­бав­ку до зар­плат. Хоча, як потім вияви­ло­ся, ці гро­ші були остан­ні­ми на декіль­ка років вперед.

Пер­ший рік ово­чі росли за зви­чай­ни­ми сіль­ськи­ми техно­ло­гі­я­ми. І виро­сли як їм нале­жить в при­зна­че­ний при­ро­дою для них строк. Було дуже при­єм­но, коли про­да­ва­ли ран­ню капу­сту в сере­ди­ні липня і деякі поку­пці диву­ва­лись, що це місце­ва: «А у нас ще тіль­ки зав’язується.».

 

Ово­чів­ни­цтво нам спо­до­ба­лось, вирі­ши­ли займа­тись ним і нада­лі. Поча­ли ми вкла­да­ти в це діло все, що заро­бля­ли. Зро­зумі­ли – якщо виро­сти­ти на тиждень рані­ше, буде наба­га­то біль­ший при­бу­ток. Буду­ва­ли тепли­ці, пар­ни­ки, заку­пля­ли обла­дна­н­ня. Вивча­ли суча­сні техно­ло­гії і запро­ва­джу­ва­ли їх. Уро­жаї отри­му­ва­ли кра­щі і наба­га­то рані­ше. Хоча і пра­цю­ва­ли при­бли­зно по 18–20 годин в день. Наве­сні бува­ло і зов­сім май­же не спав. Вно­чі топиш тепли­ці, а вдень пра­цю­єш в них. Опа­ле­н­ня було зви­чай­ни­ми бур­жуй­ка­ми, по дві на кожну тепли­цю. В вели­кі моро­зи поки під­ки­неш дров в четвер­ту топку, потрі­бно вже вер­та­тись до пер­шої, і так цілу ніч.

Дуже бага­то сил заби­ра­ло поли­ва­н­ня горо­ду, щоб поли­ти десять соток капу­сти потрі­бен був цілий день. Бува­ло вве­че­рі дру­зі йдуть гуля­ти, звуть з собою, але куди там – ще три сотки не поли­ва­ні і вста­ва­ти о четвер­тій ран­ку, на базар лаштуватись.

Наші батьки постій­но напо­ля­га­ли: «Кидай­те це дур­не діло, сві­ту біло­го не бачи­те і не заро­бля­є­те нічо­го.» Але ми впер­то про­дов­жу­ва­ли навча­тись цьо­му нелег­ко­му ремеслу.

Вели­кі затра­ти ще йшли на міне­раль­ні добри­ва, пести­ци­ди. Поча­ли осво­ю­ва­ти гол­ланд­ські техно­ло­гії. Зро­би­ли ана­лі­зи ґрун­ту, заку­пи­ли дуже доро­гі ком­пле­ксні добри­ва, вно­си­ли їх по реце­пту­рі, яка міня­лась в зале­жно­сті від нашо­го ґрун­ту і роз­ви­тку рослин май­же кожен день. Була дуже скла­дна і кро­пі­тка робо­та. Але росли­ни, як і очі­ку­ва­ли, росли дуже швид­ко і пер­ший уро­жай був дуже вели­кий. Потім поча­ли­ся про­бле­ми. Іму­ні­тет у наших рослин виявив­ся над­зви­чай­но низь­ким, хво­ро­би були мабуть всі, що є в довідниках.

 

Шкі­дни­ків тру­ї­ли май­же через день, добре що вже зна­ли Акто­фіт. Як вияви­ло­ся від азо­тних добрив росли­ни ста­ють солод­ки­ми і тоді шкі­дни­ків не віді­гна­ти. Ще від цієї техно­ло­гії почав­ся дис­ба­ланс у роз­ви­тку рослин. Все-таки ком­пле­ксні добри­ва, хоч вони і над­су­ча­сні, в хела­тній фор­мі, біль­ше під­хо­дять для зов­сім бідних ґрун­тів. Пра­виль­ні­ше для пусто­го суб­стра­ту. А у нас все-таки укра­їн­ська зем­ля. І на від­мі­ну від євро­пей­ської, аме­ри­кан­ської і інших – дуже родюча.

 

Перші підсумки

Йшов 2003 рік, п’ятий сезон нашо­го ово­чів­ни­цтва. Вже можна було під­во­ди­ти деякі під­сум­ки за п’ятирічку. Пер­ше – зем­ля пов­ні­стю зара­же­на хво­ро­ба­ми і шкі­дни­ка­ми. Дру­ге – на рин­ку ста­ло пра­цю­ва­ти дуже важ­ко, вели­ка кон­ку­рен­ція. Тре­тє – гро­шей ми так і не заро­би­ли. Не дуже весе­лі під­сум­ки. П’ять років неймо­вір­них зусиль і що отри­ма­ли? Навіть не нуль, а вели­кий мінус, тому що наші з Свє­тою зар­пла­ти теж ішли в цю спра­ву. Потрі­бно було щось міняти.

В той час я бага­то читав про орга­ні­чне зем­ле­роб­ство. В основ­но­му – як воно роз­ви­ва­є­ться за кор­до­ном. Було дуже мало інфор­ма­ції, але я напо­ле­гли­во її зби­рав. В цьо­му напрям­ку я поба­чив пер­спе­кти­ву. А як відо­мо – хто пер­ший, той і виграє.

Перехід на органічне землеробство

Вирі­ши­ли – пов­ні­стю пере­хо­ди­мо на орга­ні­чне зем­ле­роб­ство. Вже восе­ни 2003 року заго­ту­ва­ли ЕМ-ком­пост, тов­стим шаром покла­ли його на гряд­ки в тепли­цях. Май­же весь город засі­я­ли сиде­ра­та­ми. І пер­ший рік наве­сні все поса­ди­ли в нео­ра­ну землю.

А бур’яни як полі­зли! А зем­ля була такою, що навіть малень­кий пло­ско­різ не хотів ліз­ти в неї. Але справ­ля­ли­ся, зна­ли, віри­ли – буде лег­ше. Наве­сні дуже пора­ду­ва­ла роз­са­да. Готу­ва­ли грун­то­су­міш з зем­лі, тор­фо­кро­шки і ЕМ-ком­по­сту в рів­них части­нах. На від­ро такої сумі­ші ще доба­ви­ли пів­то­ра кіло­гра­ми біо­гу­му­су і дві вели­кі жме­ні попе­лу. При пере­мі­шу­ван­ні поли­ва­ли ЕМ-роз­чи­ном 1:100. Після двох тижнів збе­рі­га­н­ня цієї грун­то­су­мі­ші в тепло­му місці сія­ли насі­н­ня. А насі­н­ня також ретель­но готу­ва­ли до висі­ву, адже це май­бу­тній уро­жай. Роби­ли роз­чин ЕМ-пре­па­ра­ту 1:1000, на 1 літр води – 1 мл води. Потім від­ли­ва­є­мо близь­ко 100мл в окре­мий ста­кан і дода­є­мо туди лож­ку будь-якої витяж­ки з біо­гу­му­су (Ріверм, Біо­віт). Цим роз­чи­ном зали­ва­є­мо ста­кан­чи­ки з різни­ми сор­та­ми, але так, щоб тіль­ки покри­ти насі­н­ня, бо воно може зади­хну­тись. Після декіль­кох годин замо­чу­ва­н­ня зли­ва­є­мо зали­шки роз­чи­ну і потро­шку добав­ля­є­мо Мікосан‑Н 1:1 з водою. Через 5–10 хви­лин роз­кла­ду­є­мо насі­н­ня на папір для під­си­ха­н­ня і висі­ва­є­мо. Все це роби­мо обов’язково за міся­чним кален­да­рем. Цієї реце­пту­ри при­го­ту­ва­н­ня грун­то­су­мі­ші і замо­чу­ва­н­ня насі­н­ня ми при­три­му­є­мо­ся шість років без змін. Резуль­та­ти про­сто чудо­ві. Насі­н­ня схо­дить дру­жно і швид­ко, коре­не­вих гни­лей (чор­ної ніж­ки) нема. Схо­ди ростуть наба­га­то швид­ше, ніж за гол­ланд­ськи­ми супертехнологіями.

На горо­ді в пер­ший рік зна­чно помен­ша­ло робо­ти. Вже не потрі­бно було боро­тись за вро­жай з шкі­дни­ка­ми і хво­ро­ба­ми. Росли­ни були здо­ро­ви­ми, і до них уже не так чіпля­лась вся­ка пошесть. Єди­ний мінус – це зов­сім малий уро­жай в пер­ший рік. Але до цьо­го ми були гото­ві, зем­лі потрі­бно було від­но­ви­тись. А неве­ли­ка кіль­кість пло­дів ком­пен­су­ва­лась їхньою най­ви­щою які­стю! За сма­ком і аро­ма­том рів­них не було на всьо­му база­рі, про це нам постій­но гово­ри­ли поку­пці. Раз так – зна­чить пра­виль­ний напря­мок ми вибра­ли, від­сту­па­ти не будемо.

 

На насту­пний рік ми позна­йо­ми­лись з Клу­бом орга­ні­чно­го зем­ле­роб­ства. Коли пер­ший раз потра­пи­ли в Клуб, на всі гро­ші наку­пи­ли літе­ра­ту­ри. Дій­сно уні­каль­ні кни­ги Фуку­о­ка «Рево­лю­ція одні­єї соло­мин­ки», Кур­дю­мо­ва «Мастер­ство пло­до­ро­дия», та інші. Після цих книг робо­та на горо­ді була вже більш нау­ко­во обґрунтованою.

 

З 2006 року вже дій­сно ста­ло наба­га­то лег­ше пра­цю­ва­ти. Зем­ля ста­ла пухкою, зна­чно потем­ні­ша­ла по всьо­му горо­ду, хоча вели­ку кіль­кість орга­ні­ки ми вно­си­мо тіль­ки в тепли­ці. Роз­ве­ло­ся дуже бага­то черв’яків, тому грунт нама­га­є­мось вза­га­лі не чіпа­ти, щоб не пошко­ди­ти наших під­зем­них робі­тни­ків. Зов­сім не поли­ва­є­мо від­кри­тий грунт, зем­ля ніко­ли не пере­си­хає. Навчи­ли­ся виро­щу­ва­ти капу­сту у від­кри­то­му грун­ті (під агро­во­ло­кном) – в дру­гій поло­ви­ні трав­ня вже про­да­є­мо, огір­ки – в сере­ди­ні кві­тня. А це ж пів­ніч Укра­ї­ни! В тепли­цях поста­ви­ли суча­сне кра­пель­не зро­ше­н­ня. Систе­му опа­ле­н­ня також вдо­ско­на­ли­ли. Про якість уро­жаю гово­рить те, що поку­пці, буває, ста­ють в чер­гу на рин­ку ще до нашо­го при­їзду. Хоча поруч на вигляд точно такі ж ово­чі, і наба­га­то дешевше.

Розуміння

Посту­по­во зро­зумі­ли, що зна­н­ня про орга­ні­чне зем­ле­роб­ство потрі­бно роз­по­всю­джу­ва­ти скрізь. Адже при­ро­ду берег­ти потрі­бно всю­ди, а не тіль­ки в себе на горо­ді. Само­туж­ки це дуже важ­ко, адже скіль­ки одна люди­на може вмо­ви­ти інших від­мо­ви­тись від хімії? А коли тися­чі людей почнуть цим займа­тись, то це вже буде справ­жній рух до оздо­ров­ле­н­ня Зем­лі. Три з поло­ви­ною роки назад ми від­кри­ли Клуб орга­ні­чно­го зем­ле­роб­ства в м.Шостка. У нас вже 500 чле­нів клу­бу, не так і бага­то, але вони нам дій­сно допо­ма­га­ють, за що їм вели­ка вдячність.

Сучасність 2022 року