Органічний день студентів коледжу

Цими весня­ни­ми дня­ми, попри дощо­ву пого­ду, на орга­ні­чну фер­му «Сві­то­воч» заві­та­ла гру­па сту­ден­тів-дру­го­кур­сни­ків разом із викла­да­ча­ми хімії та еко­ло­гії Шос­ткин­сько­го фахо­во­го коле­джу іме­ні Іва­на Коже­ду­ба Сум­сько­го дер­жав­но­го уні­вер­си­те­ту. Їхнім бажа­н­ням було позна­йо­ми­ти­ся із орга­ні­кою, довід­а­ти­ся про спосо­би виро­щу­ва­н­ня, умо­ви, види рослин у тепли­цях, зба­га­ти­ти­ся зна­н­ня­ми, щоб взя­ти участь у кон­кур­сі: «Орга­ні­чний світ – у тво­їх руках».

Ми дізна­ли­ся, що метою кон­кур­су є попу­ля­ри­за­ція орга­ні­чно­го виро­бни­цтва та при­вер­не­н­ня ува­ги біль­шої кіль­ко­сті насе­ле­н­ня до спо­жи­ва­н­ня орга­ні­чних продуктів.

Кон­курс орга­ні­зо­ва­но Дер­жав­ною уста­но­вою «Нау­ко­во-мето­ди­чним цен­тром вищої та фахо­вої пере­дви­щої осві­ти» спіль­но із Феде­ра­ці­єю орга­ні­чно­го руху Укра­ї­ни за під­трим­ки про­є­кту «Німе­цько-укра­їн­ська спів­пра­ця в галу­зі орга­ні­чно­го сіль­сько­го господарства».

Із пер­ших хви­лин бесі­ди з Андрі­єм Мико­ла­йо­ви­чем, гості були вра­же­ні тим, що поді­бних виро­бництв у кра­ї­ні можна пере­лі­чи­ти на паль­цях одні­єї руки.

Це зро­зумі­ло, адже орга­ні­ка – непри­бу­тко­ва спра­ва, а ско­рі­ше, сер­йо­зне хобі, стиль жит­тя і наві­ки дру­жба із зем­лею. Тут не можна поста­ви­ти комер­цій­ні цілі на пере­дній план, адже у цій пра­ці важли­во люби­ти і догля­да­ти, піклу­ва­ти­ся, спо­сте­рі­га­ти, розу­мі­ти й усві­дом­лю­ва­ти, а не тіль­ки продавати.

Перша теплиця – царство томатів

Екс­кур­сія до фер­мер­сько-орга­ні­чно­го госпо­дар­ства вра­зи­ла із пер­ших хви­лин не тіль­ки сту­ден­тів, а й викла­да­чів, адже таку зеле­ну кра­су в бере­зні вони поба­чи­ли впер­ше. Незви­чни­ми для них були висо­че­зні план­та­ції помі­до­рів, що запо­ло­ни­ли пер­шу теплицю.

Ціка­вість викли­ка­ли і помі­до­ри-чер­рі, які ось-ось почнуть стигнути.

«Ми показали безліч розсадного матеріалу, що в подальшому буде висаджений у теплицях, а також розповіли про речовини, які допомагають зрозуміти, яка ж саме родючість ґрунту на конкретному відрізку землі. Викликав здивування, особливо у дівчат, власний черв’ятник, завдяки якому ми можемо виготовляти тонни біогумусу», – розповідає після екскурсії Андрій Миколайович, а також додає: «У цій же теплиці дали спробувати справжній органічний кріп, який почав кущитися серед помідорів. Дехто навіть взяв із запасом, щоб поділитися із близькими вдома.»

Друга теплиця – перці, суниця та огірки

Тут чека­ли нові сюр­при­зи: рів­не­сень­кі рядо­чки кві­ту­чо­го пер­цю, мале­сень­кі кущи­ки суни­ці і вже сти­глі огір­ки, яки­ми вони мали можли­вість пола­су­ва­ти. Оче­ви­дно, що сту­ден­там запро­по­ну­ва­ли ними пообі­да­ти, про­те дехто соро­мив­ся кушту­ва­ти таку кра­су, бо бояв­ся зав­да­ти шко­ди чи зали­ши­ти май­бу­тніх поку­пців без органіки.

Заці­ка­ви­ли­ся сту­ден­ти мето­да­ми ава­рій­но­го обі­грі­ву, адже в наш час потрі­бно бути гото­вим до всьо­го. У «Сві­то­воч» запев­ня­ють: досвід у кри­зо­вих ситу­а­ці­ях більш аніж вели­кий, тому викли­ків не бояться.

Були пита­н­ня про кіль­кість пра­ців­ни­ків, адже таку робо­ту зазви­чай не афі­шу­ють, хоча за нею сто­ять не одні пра­цьо­ви­ті тур­бо­тли­ві руки. Пев­на річ, при таких обся­гах лише роди­ною тут не обме­жу­ю­ться. Із нами ще неве­ли­чка коман­да сві­то­во­чців, яка пов­ні­стю від­дає себе праці.

Третя теплиця – зелена феєрія

Дві зимо­вих огля­ну­ли, тому настав час роз­ди­ви­ти­ся й літні. Тре­тя тепли­ця зди­ву­ва­ла широ­ким асор­ти­мен­том орга­ні­чної зеле­ні, а чер­во­на капу­ста видні­ла­ся, як тро­ян­да восе­ни. Тут пере­ва­жно сала­ти, адже дуже важ­ко виро­щу­ва­ти огір­ки та помі­до­ри взим­ку. Фер­ме­ри зна­ють – орга­ні­чним спосо­бом це май­же немо­жли­во. Тепли­ця з подвій­ною плів­кою постій­но нака­чує пові­тря, тому вона теплі­ша за зви­чай­ну. При­су­тній обі­грів, який заби­рає поло­ви­ну енер­гії із котель­ні, але все одно тут неви­со­ка тем­пе­ра­ту­ра. Кон­ден­сат на плів­ці зану­рює у поча­ток літа, пар­кі кра­пель­ки води нага­ду­ють, що ско­ро нас чекає тепло. Через деякий час будуть виса­джу­ва­ти­ся нові куль­ту­ри. Коли закін­чу­є­ться веге­та­ція одно­го виду росли­ни, то посту­по­во під­са­джу­є­ться інша, а попе­ре­дня про­хо­дить «зачис­тку». Виро­щу­ва­ти декіль­ка куль­тур на одній пло­щі зав­жди непро­сто, але це допо­ма­гає боро­ти­ся зі шкі­дни­ка­ми й хво­ро­ба­ми. Тому що де є пер­ма­куль­ту­ра, там є своє­рі­дна еко­си­сте­ма. Зви­чай­но, для сту­ден­тів це вели­кий обсяг нової інфор­ма­ції, але кожен із них слу­хав і долу­чав­ся до дискусії.

Фер­мер комен­тує: «На всі грядки є чітка сівозміна, яка розписана не просто по числах, а й навіть по годинах! Ми дуже багато років вибудовували цю модель вирощування. Бо знаємо, коли закінчується період вегетації, тому готуємо нову розсаду для посадки-підсадки-пересадки, щоб в асортименті були всі культури. Це безперервний процес. Всюди опісля салатів почнуть рости помідори, огірки, баклажани, кабачки, капуста та ще багато всього. Треба не просто спостерігати за процесами, тут треба вчитися співіснувати із новими, живими організмами. Ви здивуєтеся, якщо я буду називати зелень та овочі живими?»

Ми кушту­ва­ли, від­чу­ва­ли на запах, а «Сві­то­воч» зно­ву ділив­ся сала­та­ми між сту­ден­та­ми. Вони пра­гнуть, аби ці сим­во­лі­чні пода­рун­ки несли користь та здоров’я їм і їхнім рідним.

«Одна дівчинка уподобала м’яту на чай. Я давно не бачив такої позитивної реакції. Радий, що зміг угодити. Радий, що ми даємо землі, а вона вдвічі віддячує нам», – тіши­ться керівник.

Четверта теплиця – виклик природі

І ось фінал у четвер­тій тепли­ці. Тут немає опа­ле­н­ня, через що у пері­од холо­дів виро­щу­ва­ні куль­ту­ри дода­тко­во укри­ва­ють. Бо вно­чі тут тем­пе­ра­ту­ра май­же та ж сама, що і на вули­ці. Мороз теж може впли­ну­ти на вро­жаї, це шко­да не тіль­ки куль­ту­рам, а й самій землі:

«Стараємося вберегти, вкриваємо, стежимо за температурним режимом, адже, як кажуть у народі: «Грудка рідної землі дорожча за золото», тому ми ставимося до неї з особливим трепетом.»

Андрій Мар­чен­ко зазна­чає, що молодь зараз май­же не ціка­ви­ться спосо­ба­ми виро­щу­ва­н­ня куль­тур вза­га­лі, але впев­не­ний, що після цієї зустрі­чі заці­кав­ле­них у орга­ні­ці і зем­ле­роб­стві ста­не більше.

Враження гостей та наше натхнення

Жодна тепли­ця не зали­ши­ла­ся без вигу­ків «Вау!» та «Ого!». Гості не лише насо­ло­ди­ли­ся есте­ти­кою та сма­ком орга­ні­чних ово­чів, а й глиб­ше зро­зумі­ли, що таке справ­жня орга­ні­ка. Вони дізна­ли­ся, чому сер­ти­фі­ко­ва­ні про­ду­кти мають вищу вар­тість, як скла­дно їх виро­щу­ва­ти без хімі­ка­тів і що за кожним росто­чком сала­ту сто­їть кро­пі­тка пра­ця. Кожен рядо­чок від­чув допи­тли­вість, адже гостей ваби­ла соко­ви­та зелень огір­ків, тома­тів, сала­тів, капу­сти різних видів. З роз­по­віді Андрія Мико­ла­йо­ви­ча дізна­ли­ся про осо­бли­во­сті виро­щу­ва­н­ня та збу­ту орга­ні­чної сіль­госп­про­ду­кції, над­зви­чай­но кори­сної для орга­ні­зму. Тепер зна­є­мо, що орга­ні­чні ово­чі кошту­ють дорож­че через нату­раль­ні мето­ди виро­щу­ва­н­ня, від­су­тність шту­чних добрив, які дають наба­га­то біль­ший уро­жай, через це на фер­мі зна­чно вищі затра­ти ручної праці.

Викла­да­чки коле­джу були пере­пов­не­ні вра­же­н­ня­ми, яки­ми поді­ли­ли­ся із нами:

Окре­му радість нам при­не­сло те, що двоє сту­ден­тів – Ана­ста­сія Золі­на та Оле­ксандр Тор­бик – вирі­ши­ли вико­ри­ста­ти наш досвід у сво­їй дослі­дни­цькій робо­ті. Це озна­чає, що зер­но знань про­ро­сло, а отже, наша спра­ва має майбутнє!

Молодь вияви­ли­ся сором’язливою, тому ми про­яв­ля­ли напо­ле­гли­вість, аби почу­ти справ­жні вра­же­н­ня сто­сов­но екс­кур­сії й роз­пи­та­ти подро­би­ці про­е­кту. Шука­ли «між ряд­ків». Поспіл­ку­вав­шись із ними осо­би­сто, запи­та­ли дум­ки сто­сов­но подаль­шо­го роз­ви­тку орга­ні­чно­го зем­ле­роб­ства і ось що почули:

Підсумок

У «Сві­то­воч» зна­ють і розу­мі­ють: не кожен мріє пов’язати жит­тя із зем­лею, але кожен може навчи­ти­ся ціну­ва­ти чисті про­ду­кти та сві­до­мий вибір. Тут вірять, що в сві­ті орга­ні­ки з’явиться біль­ше прихильників.

Опі­сля зустрі­чі осві­тня деле­га­ція поба­жа­ла орга­ні­чній фер­мі про­цві­та­н­ня, нових гори­зон­тів і вдя­чних поку­пців. А у від­по­відь, у свою чер­гу, поба­жа­ли всім люби­ти цю Зем­лю так, як люблять її пра­цьо­ви­ті руки коле­кти­ву. Адже справ­жня гар­мо­нія – це коли ти даєш при­ро­ді, а вона щедро від­дя­чує тобі!